Леся Українка та Київ

Леся Українка. Цю жінку не потрібно довго представляти. Вона була надзвичайна, талановита, сильна, смілива, самобутня. І саме 25 лютого виповнюється 149 років з дня її народження.

Життя поетеси було досить тісно пов’язане з Києвом. Про це говорить, як мінімум той факт, що на вулиці Саксаганського знаходиться меморіальний музей в будинку, де Українка мешкала.

Музей Лесі Українки двоповерховий. На першому поверсі знаходиться квартира сім`ї Косачів. Там збережені предмети побуту, якими користувалась видатна поетеса. В 5 кімнатах можно зануритись в атмосферу, в якій писала свої поєми Леся. Зберігся інтер`єр того часу, подивитись на особисті речі, вишивки. До речі, саме там знаходиться картина, яку написала Українка.

Другий поверх присвячений літературному шляху письменниці.

Однак, недалеко від того місця є ще один цікавий дім. Він ефектно виглядає, привертає увагу. І має пам`ятну табличку з інформацією про те, що саме там у свій час мешкала Леся Петрівна.

Будинок Трофимова (а саме так він називається) розташований за адресою вул. Назарівська,21. Зовні – просто фантастичний. Яскравий приклад стилю модерн. До речі, його спроектував один із батьків київського модерну Ігнатій Ледохівський. Іншими відомими проектами цього загадкового архітектора є Будинок зі зміями на Великій Житомирській та клініка лікаря Маковського на Гончара.

І можна навіть уявити, як маленька Леся Українка зі своєю мамою Оленою Пчілкою за руку йде тихою Назарівською вулицею, підходить до дверей, стрибає біля колон, весело сміється під суровим поглядом чоловічого маскарона. Але все це не відповідає дійсності. Справа в тому, що родина Лесі Українки жила в будівлі, що знаходилась на місці будинку Трофимова раніше. Наприкінці XIX століття там стояв невеликий маєток. Починаючи з 1894 року родина Лесі знімала там помешкання до літа 1899 року. Так що меморіальна табличка одночасно є і правдивою, і ні.

В Києві на Байковому кладовищі знаходиться останній притулок Лесі Українки.

Письменниця померла 1 серпня 1913 року. Це сталось, коли вона знаходилась на Кавказі. 7 серпня тіло Лесі Українки доставили до Києва. Того ж дня її поховали.

І хоча труну проводжав багатотисячний натовп, поліція не дозволила виголошувати прощальні промови.

У 1920 році Павло Тичина зазначив, що з могили Лесі Українки зник дерев`яний хрест. А вже у 1939 році був встановлений пам`ятник з бронзи.

Там написаний текст з некролога у більшовицький газеті: «Стоя близко к освободительному движению вообще и пролетарскому в частности, отдавала ему все силы, сеяла разумное, доброе, вечное. „Рабочая Правда“, 1913 год

Надгробок Лесі Українки є пам`яткою історії національного значення.

Автор: Марина Пєтушкова 

Фото: Роман Пєтушков