Бібліотеки Київщини: коли в Управління культури КОДА нарешті дійдуть руки до сховищ знань

З-поміж 60 задекларованих керівництвом держави реформ найбільш успішною на сьогодні називають зміни адміністративно-територіального устрою та системи місцевого самоврядування. У рамках цієї реформи об’єднані територіальні громади (ОТГ) отримують нові повноваження та нові фінансові ресурси.

До нових повноважень ОТГ можна віднести управління та здійснення фінансування закладів культури, серед яких і бібліотеки. У результаті, замість централізованих районних бібліотечних систем з’являється мережа публічних бібліотек у підпорядкуванні об’єднаних територіальних громад, які фінансуються з бюджетів ОТГ. При цьому, громади самі вирішують, що робити та як оптимізувати мережу бібліотек в залежності від власної фінансової спроможності. Ані Кабінет Міністрів України, ані Міністерство культури чіткого бачення щодо того, скільки залишиться бібліотек в громаді, чи будуть вони об’єднані з іншими інститутами культури на місцях, не знають, а реформа у сфері культури, в тому числі реформа бібліотечної галузі, не входить до числа 60-и пріоритетних для керівництва держави реформ. З огляду на це, питання – що буде далі із бібліотечною системою України (й Київської області), яка завжди фінансувалася за залишковим принципом, скільки бібліотек закриється, а скільки продовжить надавати послуги мешканцям громад – залишається відкритим.

Почнемо зі статистики.

Нині в Київській області діє 875 бібліотек, з них – 38 спеціалізованих бібліотек для дітей та юнацтва. Тобто, з чисельністю населення станом на 1 жовтня 2019 року 1 млн 777 тис.чол. навантаження на одну бібліотеку складає всередньому 2054 людини (в порівнянні з 12 000 осіб навантаження в бібліотеках Великобританії). Близько третини книгосховищ на Київщині не опалюється, а в сільській місцевості, наприклад, на Ставищенщині, в теплі знаходяться лише 6 з 23. Це – неприпустимо. Чи варто говорити, що це негативно впливає як на роботу персоналу, так і на збереження книжкового фонду. І це притому, що в Ставищенському районі ситуація ще не найгірша: в переважній більшості ставищенських сільських та районній бібліотеці здійснені косметичні ремонтні роботи, заміна вікон та дверей, в тому числі й завдяки спонсорам. А от у Таращанському та Рокитнянському районах ремонтні роботи проводяться повільно, приміщення багатьох бібліотек знаходяться в занедбаному стані.

По всій області, за деякими винятками, відсутні пандуси – тобто, читачі з особливими потребами не мають змоги дістатися в бібліотеки. Деякі бібліотеки, аби не бути ліквідованими, переїжджають в місцеві школи і виживають виключно за рахунок ентузіазму персоналу.

Якщо в містечках та містах комп’ютеризація охопила майже 80 відсотків бібліотек – частково за рахунок спонсорської допомоги та дарунків – то сільські бібліотеки значно відстають в цьому плані. Поступлення нових книжкових надходжень формується без урахування читацького попиту та є недостатнім, що впливає на скорочення кількості споживачів, яка й так невпинно зменшується і тримається наразі за рахунок соціокультурних заходів, які проводяться в бібліотеках різного рівня та, що вже говорити, за рахунок стабільних приписок кількості читачів задля виконання норм. До речі, норми обслуговування користувачів бібліотек затверджені ще в 1923 році (!) і з того часу суттєвих змін не зазнавали.

Маючи можливість користуватися перевагами сучасної техніки і не робити цього – означає свідомо випадати з робочого процесу, не рекламувати себе, не йти в ногу з часом. Централізовані бібліотечні системи Яготина, Фастова, Рокитного, Таращі, Миронівки, Макарова, Баришівки, бібліотеки Бучі та Ірпіня, Згурівки, Переяслава, Обухова, Тетієва, Ставищ, Сквири, Ржищева, Вишгорода, Василькова не мають офіційних сайтів, де б можна було відслідкувати їхню активну роботу. Є лише сторінки в соцмережах. Однією з причин такого стану можна вважати також поважний вік багатьох завідувачів ЦБС і сільських бібліотек та їх небажання або невміння використовувати переваги технічного прогресу. І якщо Білоцерківська міська ЦБС пропонує послуги Інтернету, виставкової діяльності, клубів та читацьких об’єднань, доступу до довідково-інформаційного сервісу, то районна ЦБС, може й маючи такі послуги, ніде про це не повідомляє….

Зменшення кількості користувачів є результатом як демографічної ситуації в цілому в Україні, так і того, що бібліотеки працюють неповний робочий тиждень або взагалі закриваються.

Важливою причиною також є старіння бібліотечних фондів внаслідок незначної кількості нових надходжень. Наразі питання комплектування бібліотек сучасною літературою залишається проблемним. Третина публічних бібліотек області надають користувачам доступ до інтернету, тоді як з сільських бібліотек це можуть робити лише 17 відсотків. Часто, якщо є комп’ютер, то доступ до мережі бібліотекарі оплачують власним коштом. Власні, вкрай незначні доходи мають, надаючи якраз такі послуги. Періодики в бібліотеках, особливо сільських, практично немає.

Виходячи з проблем та тверезо оцінюючи суму, закладену в обласний бюджет цього року, можна зробити висновок, що даних закладів хоч і не поменшає, але якість їх роботи навряд чи покращиться. Власне, останні дослідження показали, що 60% дорослих українців не прочитали жодної книги протягом року. Це – приговор бібліотечній системі…

Нещодавно відбувся обласний семінар «Аналіз та стратегічне планування діяльності методичних служб бібліотек» на базі КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для дітей». Захід пройшов у рамках виконання Плану роботи управління культури, національностей та релігій Київської ОДА на 2019 рік. Участь у заході взяли працівники управління культури КОДА, методисти районних і міських централізованих бібліотечних систем, об’єднаних територіальних громад, представники публічних, базових бібліотек об’єднаних територіальних громад. Відкрив обласний семінар генеральний директор Київської обласної бібліотеки для дітей, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України Микола Зніщенко. В своєму виступі він відзначив складність завдань, які постали перед бібліотеками, та посилили і значимість бібліотечної методичної служби й завдання з забезпечення професійного розвитку бібліотечних фахівців. Крім того, значну увагу треба приділити питанням управління бібліотечною галуззю та бібліотеками в рамках адміністративно-територіальної реформи (утворення ОТГ) та проблемних питань, які виникають під час цього процесу.

Перед бібліотечною галуззю постало завдання оновлення традиційних функцій та розширення видової структури бібліотечних фондів. На сучасному етапі в умовах розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та інтенсивного зростання інформаційних ресурсів від бібліотечних установ вимагається упровадження якісно інших, на відміну від традиційних, форм і засобів задоволення інформаційних потреб суспільства, надання необхідної інформації користувачам, що в свою чергу , вимагає значних коштів і на закупку потрібної техніки, апаратури, і на підвищення кваліфікації персоналу бібліотек і, насамперед, створення та поліпшення умов праці. зБібліотеки мають популяризувати виконання своїх функцій, особливо у сфері надання інформаційних послуг, оскільки їх кількість невпинно зростає, як і обсяг електронних ресурсів, що створюються ними. Для бібліотек це особливо важливо. Адже з розвитком інформатизації та телекомунікації кількісні показники традиційного бібліотечного обслуговування істотно знизилися, проте не зменшилося навантаження на персонал, а вимоги до рівня його кваліфікації навіть зросли. Дослідивши сайт Міністерства культури, молоді та спорту в розділі «Вакансії», не вдалося знайти хоча б одне оголошення від бібліотечних систем про пошук працівників. Тобто, не все так погано в бібліотечному королівстві? Чи навпаки – система остаточно опинилася в комі?..

Тетяна Іванчук, «Моя Киівщина»