Брама Заборовського. Перлина українського бароко, захована у провулку

У переплетінні вулиць Старого міста захований справжній скарб XVIII століття. Це – невеличкий провулок, з однієї сторони якого високий паркан Софії Київської, з іншої – пошарпаний радянський будинок.

Вузенька проїзна частина змійкою в’ється поміж них. Але варто трохи пройти, як можна побачити старовинну Браму Заборовського – справжній шедевр епохи українського бароко.

В середині XVIII сторіччя у Києві була утворена митрополія. Митрополитом Київським, Галицьким та всієї Малої Русі став Рафаїл Заборовський. Він був напрочуд освіченою людиною, займався благочинністю, цікавився мистецтвом. Він пожертвував значні кошти на розвиток Духовної академії при Братському монастирі, будував нові будівлі, допомагав малозабезпеченим городянам отримувати освіту.

У 20-х роках 18 століття Рафаїл Заборовський поїхав до Петербурга з візитом. Там його вразили урочисті палаци, побудовані архітектором Йоганом Шеделем. Київський митрополит запросив архітектора до Києва.

Шедель збудував багато визначних будівель у нашому місті. Серед них – дзвіниця Києва-Печерської лаври, Кловський палац, і, на особисте прохання Заборовського, Шедель надбудовав другий поверх в будинку митрополита та створив пишні ворота. Цей парадний в’їзд до резиденції київських митрополитів був названий на честь замовника.
Ворота були збудовані у 1746 році, і до них вела широка дорога від самих Золотих Воріт.

 

 

 

Отже, якою ж є ця урочиста брама? Фасадна частина воріт являє собою одноповерхову будівлю з арковим проїздом шириною 4 метри. По обидва боки – по дві пари коринфських колон. Зверху над проїздом облаштована напівкругла ніша, пишно прикрашена рельєфом. В її центрі зображений фамільний герб Заборовського: палаюче серце з хрестом всередині.

Вище знаходиться фронтон, прикрашений маскаронами та волютами. Головною прикрасою є зображення митри — головного убору вищих церковних чинів.
Йшов час, Київ змінювався, з’являлись нові будинки, рівень поверхні землі піднявся майже на метр. У XIX столітті прямої дороги від Золотих воріт до Брами Заборовського вже не існувало. Згодом парадний вхід до резиденції митрополитів опинився в тихому провулку. У 1822-1823 роках її майже повністю розібрали, арковий в’їзд було замуровано, а двір митрополита перетворили на сад.

Майже 190 років Брама стояла замурована, повільно руйнувалася. Можливо б з часом вона була знищена. Але це історія – зі щасливим кінцем.

Перший проект реставрації був розроблений у 1982-1983 роках в інституті «УкрНІІпроектреставрація» архітектором Раїсою Биковою. Тоді реставрації авадила відсутність фінансування.

У 1990 році весь ансамбль Софії Київської був занесений до Переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тож 2007 році нарешті почались реставраційні роботи. Вони тривали 4 роки і у 2011 році до святкування 1000-ліття Софії Київської Брама Заборовського була відновлена.

Сьогодні ворота знову мають величний вигляд. Шкода лише, що сховані вони у тихому провулку, та не мають колишньої слави, на яку заслуговують.

Автор: Марина Пєтушкова 

для ІНФОЛАЙФ

Інші статті автора