Іподром на Печерську: від центру кінного спорту до номенклатурних будинків

У центрі Києва за адресою Омеляна Михайловича-Павленка, 9 знаходиться вишуканий зелений будинок. Вхід туди оформлений у вигляді напівкруглого порталу із колонами та ліпкою, на бокових фронтонах – зображення орлів. А верхівку порталу прикрашена цікавими скульптурами. Серед них є юнаки у формі римських легіонерів та дівчата з лавровими вінками в руках. Крізь цей вхід колись проходили тисячі киян та гостей міста, щоб відчути азарт, повболівати, та, можливо, навіть заробити. Тому що за адресою вул. Омеляна Михайловича-Павленка, 9 знаходився іподром.

Історія кінного спорту в Києві починається у 1867 році. Тоді завдяки сприянню «Київського товариства випробування коней» було побудовано перший дерев’яний іподром на Лук’янівці. Проте це товариство існувало недовго, а після його розпаду іподром перестав функціонувати.
Проте кінні змагання в Києві вже стали популярними. Їх почали проводити зимою на скованому кригою Дніпру, а літом на старому іподромі, що поступово занепадав. Проте це був далеко не професійний спорт.
У 1885 році виникло «Київське товариство любителів кінського бігу». І це була більш серйозна організація. Її головою став Микола Рєпін (київський губернський голова дворянства), а серед членів були такі відомі в Києві кінно заводчики як Бродський, Терещенко, Корчак-Новинський, Паншин. Саме тоді були проведені перші в Києві професійні перегони, засноване дербі, та почав працювати тоталізатор. Це товариство розпалось у 1895 році, проте почали виникати нові.

Тоді ж в якості іподрому почали використовувати еспланаду цитаделі Печерської фортеці. Це був великий, відкритий майданчик, досить зручний для кінних перегонів.
На Печерському іподромі відбувались навіть перші авіашоу. Одним із пілотів став Сергій Уточкін. Його виступи збирали аншлаги та надихали хлопчаків займатись авіацією. Також іподром деякий час використовувався як заводський аеродром, біля арсеналу наладили збірку військових літаків.
У 1915-1916 роках замість старого дерев’яного була побудована нова будівля іподрому. Архітектором був Валер’ян Риков, скульптором – Федір Балавенський. Саме тоді з’явився королівський вхід. Іподром мав криті трибуни, ресторан, різноманітні зали. Це було одне з улюблених місць для розваг киян і гостей міста.

В часи жовтневої революції іподром перервав свою роботу, проте у 1920-му році знову почав працювати. Трибуну відновили у 1935 році, вона збереглась до 1958 року. Під час Другої світової війни було не до скачок, тому іподром тимчасово не працював, проте у 1945 році знов відкрив свої двері для любителів кінних перегонів.
Сезон тривав з 9 вересня до 8 листопада. А у 1946 році була проведена масштабна реконструкція. Відновили трибуну, відремонтували кам’яні стайні, з’явився новий персонал. Вже у 1947 році іподром почав працювати протягом цілого року.

В кінці 50-х років було вирішено перенести іподром за місто. Остаточно працювати Іподром на Печерську перестав у 1964 році. До 1969 роках побудували новий кінно-спортивний комплекс біля ВДНГ. Причина дуже проста – така велика ділянка на Печерську була ласим шматком. А на вулиці Омеляна Михайловича-Павленка, 9 планувалось побудувати дитячий спортивний Палац піонерів із стадіоном на 8 тис. місць. Проте ці плани так і не здійснились. Уже в кінці 60-х років на місці іподрому почали будувати висотні жилі будинки.

Їх називали «Кабмінівські будинки», бо квартири там отримували, в основному, представники номенклатури. До речі, в одному з цих будинків мешкав та був застрелений економіст та голова Нацбанку Вадим Гетьман.
А сама будівлі іподрому стала міністерством сільського будівництва. Будівлю добудували, там де були ложі-трибуни тепер були кабінети чиновників. Пишний вхід ховав таку ж сіру будівлю, як і назва міністерства, що там розміщувалась. А з 1989 року там знаходився президіям Української академії аграрних наук.

В кінці 60-х, в самий розпал «холодної» війни на території, що залишилась, побудували водосховище: чотири великих басейни з водою. Це було зроблене для резервного водопостачання Печерська. На разі водосховище теж намагались забудувати, проте поки що вдається зберегти колись режимний об’єкт.

У розкішній будівлі, де раніше був вхід на іподром тепер знаходиться Національна академія аграрних наук України, а там де вирували пристрасті, азарт, прудкі коні ставили рекорди, тепер безликі багатоверхівки.

Автор: Марина Пєтушкова

Для ІНФОЛАЙФ

Інші статті автора