Без політики: історія будинку українського парламенту

Будівля Верховної Ради це, безсумнівно, центр політичного життя України. І всередині будинку, і під його стінами щодень вирують справжні пристрасті.

Історія будинку Верховної Ради починається у 1934 році. Саме тоді столицею УРСР став Київ. Виникла потреба у головній урядовій будівлі. В 1936 році був об’явлений конкурс на кращий проект будинку, де б розміщувався Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет. Свої розробки представили провідні радянські архітектори того часу: Валеріан Риков, Володимир Заболотний, Сергій Григорьєв, Яків Штейнберг. Перемогу отримав Володимир Заболотний.

Будівництво тривало з 1936 до 1939 року. В нагороду, за успішно виконане завдання Заболотний отримав не лише Сталінську премію, але й посаду головного архітектора Києва.
Будівля має прямокутну форму. Вона невисока, всього три поверхи. Вінчає її купол зі скла та металу. До речі, це другий будинок в Києві, щі має скляний купол. Вперше такий прийом застосував архітектор Олексій Альошин, коли будував Будинок Вчителя.
Цей купол має плафон діаметром 16 метрів, завдяки якому всередину потрапляє денне світло. В його центрі знаходиться велика люстра, що за формою нагадує соняшник.
Перше засідання уряду відбулось 25 липня 1939 року.
Друга світова війна не минула безслідно для будівлі. Тому в 1948-1952 році була проведена масштабна реконструкція. Окрім ремонтних робіт, було зведено 3-х поверхову прибудову для службових приміщень.

У 1985 році будинок знов потребував ремонту. Його очолила Наталія Чмутіна. Саме тоді перед ризалітами центрального входу було встановлено чотири скульптурні групи, що представляють різні верстви населення України: робітників, селян, вчених та інтелігенцію. Скульптури виготовив Валентин Зноба.

24 серпня 1991 року, коли була проголошена Незалежність України, над будинком парламенту підняли жовто-блакитний прапор.
До 2014 року на шпилі будівлі Верховної Ради була радянська зірка. В рамках політики декомунізації її зняли та 29 жовтня 2015 року на місці радянського символу був встановлений тризуб.

Як виглядає будівля всередині?

Вестибюль головного входу з’єднаний сходами із світлими парадними кулуарами-фойє другого поверху. Раніше у центральній частині стелі головного фойє знаходилось монументальне панно «Квітуча соціалістична Україна», виконане ленінградськими художниками Щербаковими.

Проте в 2016 році його закрили натяжною стелею.
Крім головного входу, існує ще 7 бокових. Кожен з них має власний вестибюль та службові приміщення.
На цокольному поверсі розміщена нова конференц-зала. Вона переобладнана із колишнього приміщення кінотеатру. Зала для переговорів має площу 200 квадратних метрів, розрахована на 99 місць. Також там є кімната для зустрічей площею 53 квадратних метри, чотири кабіни перекладачів та апаратні.

На другому поверсі знаходиться безпосередньо сесійна зала. Напроти входу до неї проводиться реєстрація народних обранців. В кулуарах також знаходиться велике полотно «Створення держави», де зображений момент прийняття Акту про незалежність України. Картину презентували 22 серпня 2001 року на честь 10-тої річниці Незалежності.

Сам сесійний зал розрахований на 1000 місць, має площу 650 метрів квадратних. Його основну частину займає партер для депутатів. Перед ним стоїть стіл президії, призначений для Голови Верховної Ради та двох його замісників.

Зліва від стола призидії знаходиться ложа Президента, зліва – ложа уряду. Також у сесійній залі є ложа для почесних гостей. Між партером та столом президії знаходиться трибуна для виступів.

На балконі є ложі для дипломатів, преси та гостей.
Щоб відвідати будівлю парламенту потрібно подати заявку на офіційному сайті Верховної Ради України.

 

Автор: Марина Пєтушкова

Фото: Роман Пєтушков

Для ІНФОЛАЙФ

Інші статті автора