Середина ХІХ сторіччя, Київ. Залишки вала на Старокиївській горі знесені, з’явилась нова вулиця Підвальна, яка в 1869 році отримала назву Ярославів Вал. І на цій вулиці активно почали будуватись вишукані будинки. Одним з перших був Леонід Родзянко. Прибуткові будинки, якими він володів і досі прикрашають середмістя Києва.
Ким же був володар цих споруд? Родзянко – це старовинна козацька родина. Серед її представників є відомі історичні особи. Зокрема, Михайло Володимирович був впливовим політиком, одним із лідерів лютневої революції 1917 року. А ось його двоюрідний брат Леонід не пішов в політику, натомість обрав військову справу. Він піднявся з самого низу, пройшов шлях від драгуна Українського полку до полковника. Після відставки Леонід зайнявся розведенням коней. І мав успіх. Тварин купували заможні люди зі всієї країни, особливо їх цінував Микола Терещенко. Коні від Родзянко заввиграшки перемагали змагання, в тому числі і зарубіжні. А улюблена кобила комерсанта Ракета навіть взяла гран-прі на скачках в Лондоні.
І в 1908 році Леонід Родзянко замовив відомому київському архітектору Мартіну Клугу будівництво прибуткових будинків. Вони збереглись донині, і є класичним уособленням стиля модерн. Фасад будинків за номерами 14а та 14б можно розглядати довго. Над дверима є медальон з ініціалами полковника, граційні німфи підтримують арку. А дві маски чоловіків за легендою зображують обличчя прораба та архітектора, що керували реставраційними роботами.
У всіх будинках були 5-6 кімнатні квартири, що здавались в аренду. Вже на початку XX століття там стояли ліфти американської фірми «Otis».
Родзянко з родиною мешкали в будинку за номером 14б. Їх апартаменти займали два поверхи, і мали окремий вхід з вулиці. Квартира полковника була облаштована зі смаком.
Заходячи у двері, відвідувач потрапляв у своєрідне італійське подвір`я – залу, з якої на другий поверх вела пишна гвинтова драбина. Стіни прикрашені ліпниною, в нішах розміщені античні колони, а на віконному вітражі зображений герб родини.
До цього часу збереглись інтер`єри кімнат Леоніда та його дружини Олександри. Кімната господаря будинку дуже чоловіча. Над каміном зберігся барельєф із зображенням чоловіка верхи на коні. Це та сама кобила-переможниця Ракета. Стелю по периметру прикрашають сцени полювання.
Другий хол служив дамською вітальнею. Портрет Олександри висить над каміном, стоїть фортепіано, в кутку – патефон, зі стелі дивляться усміхнені ангели. У цій вітальні збирались митці, музиканти, поети, проводились творчі вечори.
І нарешті – зала. Раніше там влаштовували Різдвяні ялинки для дітей.
Зараз у старій квартирі Родзянко розміщений театр «Сузір’я». В холі на першому поверсі можно купити квиток на виставу, потім піднятись по величній драбині, зазирнути в дзеркала на всю стіну, пройти повз кабінет Леоніда, вітальню Олександри і потрапити до зали. Саме там знаходиться глядацька зала.
В 2001 році була проведена масштабна реставрація фасаів будинків та інтер`єру квартири Родзнко. До речі, під час реставрації виявилось, що стіни в одній з кімнат були обклеєні старими театральними афішами.
А як же склалась доля володарів цього вишуканого помешкання?
Леонід Родзянко з родиною напередодні першої світової війни продав свої будинки та переїхав до Америки. Через три роки він став міліонером. Чоловік намагався забрати сестер та братів до себе, проте жовтнева революція завадила здійснитись його планам. Дата смерті та місцезнаходження могили наразі невідомі.
Автор: Марина Пєтушкова
для Київ Інформ
15 років від ідеї до реалізації 7 квітня 2009 року генеральний директор GSC Game World Сергій Григорович…
Не знаєш, що робити – затвердь чергову ядерну доктрину. Схоже, саме так мислять у путіна…
Президент України Володимир Зеленський презентував у Верховній Раді так званий план стійкості – внутрішні кроки,…
У ніч на 19 листопада, Україна вперше вдарила ATACMS по території Росії. Про це повідомляє…
За 1000 днів повномасшабної війни столиця сумарно пережила 1553 години повітряної тривоги За тисячу днів…
У ході перевірки Національної академії наук України виявили понад 100 га землі, які наукова установа…