Хмарочос Гінзбурга: київський велетень, що випередив свій час

У 1912 році Київ отримав свій перший хмарочос — грандіозну споруду Лева Гінзбурга. Будівля висотою 67,5 метра стала сенсацією, вражаючи містян своїми масштабами. Хмарочос мав 90 квартир із першими в Києві ліфтами «Otis», розкішну ліпнину на фасаді та тераси з краєвидом на місто.

Проєкт реалізували одеські архітектори Мінкус і Троуп’янський, використавши 12 мільйонів цеглин і понад 1,5 млн рублів. Величезний будинок стояв на Інститутській, займаючи цілий квартал. Його вежу зі шпилем часто приймали за церковну баню.

Ця будівля була однією з найвищих житлових споруд у світі на той час, поступаючись лише кільком хмарочосам у США, Німеччині, Канаді та Аргентині. Вона стала символом амбіцій Києва як сучасного європейського міста, відкритого до нових технологій і архітектурних рішень.

Коли в Києві встановилася радянська влада, хмарочос Гінзбурга було націоналізовано та перепрофільовано у комунальні квартири. Сам Лев Гінзбург втратив усе своє майно і, позбавлений колишнього добробуту, помер у бідності у 1926 році.

Трагічний фінал хмарочоса настав у Другу Світову війну в 1941 році, коли за наказом радянських спецслужб під час вибухів у центрі Києва будівля зазнала значних пошкоджень.

Згодом її залишки демонтували, а історія цієї споруди залишилася в пам’яті киян як один із символів доби прогресу й інновацій.

Зараз на місці хмарочосу знаходиться готель «Україна».

 

За матеріалами телеграм каналу: Київ, Жива історія