67 років назад був відкритий міст Патона

Сьогодні виповнюється 67 років мосту Патона в Києві. 60 років, як був відкритий перший у світі суцільнозварений міст. Дякувати за таку нову, революційну, на той час, технологію потрібно Євгену Патону.

Але почнемо з самого початку. Ще за багато років до передових конструкторських ідей Патона, кияни облаштовували собі різноманітні переправи через Дніпро. Як уміли. Наприклад, Наводніцький переїзд представлял собою комбінацію з двох паромів та дерев`яного мосту. Само собою, використовувався періодично.

У 1744 році силами Києво-Печерської Лаври був побудований постійний міст. Новобудова була з дерева, а безпеку пішоходів забезпечували поручні з мотузок та щира молитва Господую.

В 1914 році його змінив міст на палях. Доля цієї споруди була сумною, вже через 6 років її  Він був зруйнований у 1920-му польськими військами.

Все ж таки кияни потребували переправу через Дніпро. Тому 1921 року відновили міст з дерева. Йому пощастило більше, ніж попереднику, простояв 17 років.

У 1939 році вже почалось будівництво капітального мосту. Починали цю справу радянці, а закінчували у 1941 році німці під час окупації Києва. Так на мапі Києва з`явився міст Райнехау. Він був названий на честь одного німецького генерала.

Споруда була міцна, надійна. Проте вже через два роки, у 1943 році цей міст також став лише історією.

На руїнах опор після війни якось був створений тимчасовий перехід. Проте всім було зрозуміло, що цей варіант не дуже. Все таки сучасне радянське місто, велике, середина XX століття і переходити бурхливий Дніпро по хиткому містку не надто зручно.

Потрібен був капітальний, міцний міст. Будівництво почали невдовзі після Другої світової війни. Планували назвати “Київським”.

Розробку проекту довірили академіку Євгену Патону. А він, в свою чергу, запропонував революційну технологію: при монтажі перегонів головних балок замість клепаних з’єднань використовувати електрозварку.

В ті часи, бюрократична машина радянців працювала просто неперевершено. І уявіть собі, при винонанні такого важливого для міста завдання, вчений пропонує діяти по-новому, не так як звично. Причому, пропонує по своїй ініціативі. Така смілива ідея викликала неабиякий спротив як у колег вченого, так і у керівництва.

Проте йому вдалось все ж захистити свій задум. Міст Патона, довжиною 1543 метри став першим та одним з найбільших у світі, створеним за допомогою електрозварки. І це спражній витвір конструкторського мистецтва.

Міст Патона являє собою балкову конструкцію з опорами на кесонній основі. Його прольоти складаються із 264 однотипних блоків довжиною 29 метрів. Під час монтажу за допомогою електрозварки було з’єднано близько 11 000 швів.

Ширина проїзної частини становить 21 метр, а тротуари для пішоходів мають ширину по три метри з кожного боку.

В’їзд на правому березі Дніпра оформлений за допомогою колон в греко-римському стилі. З лівого берегу Дніпра в’їзд прикрашають дві 20-метрові колони.

Міст збудували. Потрібно було щось вирішувати зі старими опорами німецького мосту. Очевидне рішення – підірвати під водою. Виникла проблема, від контакту з водою вибухівка могла зіпсуватись.

Допомогли презервативи. Сексу в СРСР не було, а резинових виробів номер 2 – з надлишком, їх знадобилось 5 000. Презервативи використовувались як водонепроникний чохол для вибухівки. Були знищені майже всі опори, лишили одну на згадку.

А на останній опорі в 2013 році була встановлена скульптура з чорного металу «Рідкісна птаха».

Міст був відкритий 5 листопада 1953 року. Євген Патон помер за чотири місяці до цієї урочистої події, тож було прийняте рішення назвати нову споруду на його честь.

У 1968 році щоб збільшити безпеку руху на мосту з’явилась напівжорстка декоративно-художня огорожа.

До 2004 році на мосту Патона проходила трамвайна лінія. Вона сполучала лівобережну мережу трамвайних шляхів з правобережною. Після реконструкції рейки зняли. Ліквідація цього трамвайного маршруту викликала значний громадський резонанс, влаштовувались акції протесту, збирались підписи. Проте з 2004 року трамвай по мосту Патона більше не ходить.

Був запущений тролейбусний маршрут. Проте він не настільки зручний як колишній трамвай. Час від часу виникають думки відновити трамвайний рух мостом Патона, проте конкретного проекту та дат реалізації досі немає.

Сьогодні міст Патона – одна із найбільш завантажених та аварійних ділянок Києва.