Епідемії в Києві: іспанський грип у 1918-1919 роках

Коронавірус це топова тема у світових новинах. Причому в історії це не вперше небезпечна хвороба займає передовиці. Так, мова йде про іспанський грип.

Це була найбільша пандемія у світі. Щиро вірю, що вона найбільшою і залишиться. Все ж рівень медицини на початку XXI століття був нижчим, ніж зараз. Іспанка тривала близько 18 місяців у 1918-1919 роках. Число жертв називають дуже приблизно, однак навіть такі неточні цифри вражають – від 50 до 100 млн. людей у світі.

Які симптоми мала іспанка?

Це був грип, який викликав ціаноз, тобто синюшність шкіри та слизових, пневмонію, кривавий кашель. Люди помирали від кровотечі всередині легень.

Така назва хвороби виникла випадково. Перші згадки про смертельний грип з`явилися саме в іспанських газетах. Хоча на той час випадки зараження були вже в багатьох країнах.

Чому іспанський грип став пандемією?

Кінець Першої світової війни. Це ослаблені солдати, антисанітарія і на фронті, і в містах, голод, бідність, велика кількість біженців. В таких умовах розповсюдження хвороби відбувалось блискавичними темпами. Солдати здійснювали переходи через пів Європи.

Більше того, активно працювала залізниця, в тому числі міжнародне сполучення. Іспанка це не була хвороба виключно незахищених верств населення. Нею захворів навіть король Іспанії Альфонсо VIII.

Епідемія в Києві

Київ іспанка теж не оминула. 30 вересня в газеті «Киянин» з`явилось повідомлення, що іспанським грипом захворіло 1262 людини, з них 201 померло. Жахаючі цифри.

Варто зазначити, що офіційно тоді в Києві мешкало 500 тисяч осіб. Однак була велика кількість нелегалів, біженців. Крім того, час був дуже нестабільний. Постійно змінювалась влада, революція, бої – до всього додалась ще й епідемія.

Як же в Києві боролись з розповсюдженням хвороби?

Перш за все почалось генеральне  прибирання. Київ мили, чистили від сміття і дезінфікували в міру можливостей.

Крім того, місто закрили на в`їзд. Вокзал перетворився на тимчасову лікарню. Медичний пункт був організований в Думі. При кожній лікарні були створені карантинні бараки, там знаходились не лише хворі, але й потенційно заражені.

Однак суспільне життя продовжувалось, працювали кафе, кінотеатри, іподром, концертні зали.

Від іспанського грипу в Києві померло більше ніж 10 000 осіб.

Хвороба пішла на спад сама по собі, оскільки специфічного лікування не було.

Іспанка змінила світ. З`явились міжнародні структури з охорони здоров`я, стало зрозуміло, що варто турбуватись не лише про еліти, але й про все населення в цілому, змінився сам підхід до організації медичної допомоги.

Автор: Марина Пєтушкова 

Next Post

У Києві заборонили користуватися дитячими й спортивними майданчиками

Сб Бер 21 , 2020
У Києві з 21 березня заборонено користуватися дитячими та спортивними майданчиками в парках, скверах та на прибудинкових територіях. Цю заборону введенно згідно з Протоколом № 16 Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА “Про запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, та введення додаткових обмежувальних […]

Можливо ви пропустили?