278 голосів “за”: Верховна Рада прийняла “мовний” закон

Сьогодні, 25 квітня, Верховна Рада прийняла закон про забезпечення функціонування української мови як державної.
“За” прийняття проекту закону №5670-д проголосували 278 народних депутатів, – передає кореспондент інформаторів.
Для остаточного затвердження законопроекту нардепам довелося затвердити близько 50 поправок.

При цьому віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко сказав, що “українська мова стала основним маркером української національної ідентичності”. Він каже, що через півроку уряд внесе закон про захист мов корінних народів України.

Радикальна партія і “Батьківщина” проголосували “за”.

У той же час, депутатська група “Відродження” не голосувала. Там зазначають, що в законі не враховано фактор мультикультурності і вимагають звернутися до Венеціанської комісії. І тільки після її експертизи приймати закон.
“Наша група вносить пропозицію на повторне друге читання”, – заявили в групі.
Люди, які прийшли підтримати “мовний закон” під будівлю парламенту, бурхливо сприйняли новину про рішення Ради.
Українці радіють і палять фаєри, скандуючи “Спасибі!”.

 

Про що ж цей закон?

 

Законопроект, який на момент публікації цього матеріалу викладений на сайті Верховної Ради, передбачає появу уповноваженого із захисту державної мови, якого призначає Кабінет міністрів на п’ять років. Ця людина не буде держслужбовцем, але цю посаду за умовами оплати праці й соціального забезпечення прирівняно до посади міністра.

Уповноваженому будуть підпорядковуватися мовні інспектори (або не будуть). Їх буде 27, і призначатимуться вони за результатами конкурсу серед філологів та осіб із науковим ступенем у галузі права. Ці люди зможуть складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадку невиконання закону про мову. Крім мовних інспекторів, у рамках новоствореної інституції діятиме секретаріат. Уся ця інституція загалом стежитиме за застосуванням української мови як державної у публічному просторі, оприлюднювати висновки про ознаки публічного приниження чи зневажання української мови в публічних виступах посадових осіб в Україні та представників іноземних держав, і звертатиметься до правоохоронців із відповідними скаргами.

Також запроваджується Національна комісія зі стандартів державної мови, яка буде визначати рівень володіння державною мовою і видавати відповідні сертифікати для кандидатів на посади президента, депутатів, їхніх помічників, чиновників, суддів та їхніх помічників, адвокатів, нотаріусів, керівників навчальних закладів та інших.

Українська мова є обов’язковою у судах, кримінальних провадженнях, війську, органах державної влади та місцевого самоврядування, освітніх та наукових закладах, лікарнях, на пошті, у сфері телекомунікаційних послуг. Це поширюється також і на документообіг у згаданих установах та інституціях.

Зареєстровані в Україні друковані ЗМІ мають видаватися державною мовою(може бути кілька версій додатково іншими мовами), державною мовою також мають транслюватися теле- та радіопрограми (крім пісень; а щодо інформаційних продуктів для національних меншин передбачаються квоти) та подаватися реклама. І тільки інформагентства можуть послуговуватися «також іншими мовами, дотримуючись загальновизнаних етично-моральних норм слововживання», відповідно до порівняльної таблиці законопроекту 5670-д.

Споживач отримує право на надання інформації про продукт державною мовою. Інформація про товари в інтернет-магазинах має також подаватися українською, але може також дублюватися іншими мовами за бажанням продавця.

У Верховній Раді депутати зобов’язуються виступати державною мовою. Іншими мовами в парламенті можуть виступати негромадяни України, але в стенограмі засідань їхні промови також подаються українською.

Географічні назви в Україні також подаються державною мовою.

Порушення цього закону прирівнюється до адміністративного правопорушення і передбачає штраф, а повторне порушення впродовж року може спричинити також позбавлення права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю.

Публічне приниження чи зневажання державної мови прирівнюється до наруги над прапором, гімном чи гербом і карається штрафом, арештом до шести місяців або позбавленням волі на термін до трьох років.

Фото – Роман Петушков, Дмитрий Олейник

для ИНФОРМАТОРа

Next Post

До Верховної Ради проходять вісім партій, - опитування

Чт Кві 25 , 2019
артія «Слуга народу» залишається лідером парламентського рейтингу. За неї готові проголосувати 28,5% громадян, які визначилися зі своїм вибором. Такими є результати опитування, яке провів Інститут соціологічних досліджень «Основа», повідомляє ІНФОРМАТОР. Якби вибори відбувалися у найближчу неділю, то за результатами голосування до Верховної Ради потрапили б вісім партій. Парламентський рейтинг очолила […]

Можливо ви пропустили?