Сторічні пригоди Будинку вчителя

Історія Будинку вчителя, що знаходиться на Володимирській вулиці, напрочуд точно відбиває всі етапи історії України.
В 1899 році Міністерство народної освіти Російської Імперії доручило Київському навчальному округу заснувати Педагогічний музей. Спершу колекція музею знаходилась в будівлях Першої Київської дворянської та П’ятої Києво-Печерської чоловічої гімназій, а частина в приміщеннях Вищих жіночих курсів на Фундуклеївській.

Павло Альошин
Павло Альошин – архітектор, що побудував Будинок вчителя

Експонатів було чимало: шкільні парти, підручники, глобуси, фотографії, мінерали, гербарії, фізичні та хімічні прилади, опудала тварин та пташок. Колекція брала участь у Всесвітній педагогічній виставці в Парижі у 1900 році. Багато експонатів було придбано на кошти київського чиновника та підприємця Семена Могильовцева.
З часом колекція збільшувалась. І дуже скоро Педагогічному музею стало тісно в стінах аудиторій навчальних закладів. Установа потребувала більшого, кращого приміщення.
В результаті переговорів між Київським навчальним округом та Міською думою для будівництва була виділена ділянка у саду Першої київської дворянської чоловічої гімназії. Проект розробив архітектор Павло Альошин. Педагогічний музей отримав будинок в стилі класицизму з елементами античності. До речі, це був перший будинок в місті зі скляним куполом. Роботами керував підрядник Гінзбург, тож новобудова була готова в рекордно короткі строки.

Освячення фундаменту
Освячення фундаменту будівлі, 1910 рік
Процес будівництва музею Педагогіки

На фінальних етапах будівництва будинок відвідав Петро Столипін, що займав тоді посаду прем’єр-міністра Російської імперії. Це сталось незадовго до його вбивства. Установа була відкрита 5 жовтня 1912 року. Музей педагогіки став осередком освітнього життя не лише Києва, але й усієї Російської Імперії. Там відкрились лекційний, концертний та виставковий зали, бібліотека на 80 тисяч томів та читальна зала, кабінети прикладних  дисциплін (фізичний, хімічний, природничий), і музейна експозиція.

Всередині музею
Всередині Музею педагогіки, 1911

В установі проводили лекції найкращі вчителі зі всієї країни, виступали з концертами симфонічні та хорові колективи. Цікаво, що до 1915 року відвідування музею було безкоштовним для містян.

Музей педагогіки
Музей педагогіки, 1916

З початком Першої світової війни, Київ став прифронтовим містом. Тож усю експозицію музею перевезли в міст Орел та Курськ. До 1917 року в будівлі знаходилась Льотна військова школа.
Після Лютневої революції, з проголошенням УНР, саме в цьому будинку знаходилась Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським. Там 7 (20) листопада 1917 року була проголошена Українська Народна Республіка, а в ніч з 24 на 25 січня 1918 року був прийнятий IV Універсал про незалежність.

Михайло Грушевський
Михайло Грушевський перед Українською Центральною Радою, 1917

З приходом більшовиків у 1921 році в осередку української незалежності розмістився Пролетарський музей, а з 1924 – Музей Революції. В 1934 році було вирішено перетворити будинок в Музей Леніна. Проте колись вишукані інтер’єри були майже знищені. Необхідно було провести реконструкцію та добудову. Цю справу доручили Павлу Альошину, і він блискуче з нею впорався. Фасад будинку залишився без змін, проте будівля отримала додаткові площі. В 1938 році музей радянського вождя почав працювати.

Музей Леніна
Музей Леніна

З початком Другої світової війни величний будинок був в смертельній небезпеці. Річ у тому, що в 1941 році червоноармійці заклали в підвали музею близько трьох тонн тринітротолуолу. Це були радіокеровані міни. Проте німецькі сапери знайшли вибухівку та розмінували будівлю.

Німці виносять вибухівку
Німці виносять вибухівку з Будинку вчителя

Після звільнення Києва осінню 1943 року, одним із перших заходів було відновлення музею Леніна. Іронія історії в тому, що, якби не німці, то відновлювати було б нічого.
В 1982 році музей соціалістичного лідера переїхав на Європейську площу, а будівлю перетворили на Будинок вчителя.

Буднок вчителя
Буднок вчителя

Ним він залишається і сьогодні. В установі, як і сто років тому проводять лекції, виставки, концерти. Працює музей педагогіки. Для дітей організовані творчі гуртки.

 

Автор: Марина Пєтушкова 

для ІНФОЛАЙФ

інші статті автора

Next Post

Католицький собор, в якому вивчали зірки

Пн Вер 10 , 2018
Якби ви мали католицьке віросподівання та мешкали в Києві на початку XX століття, то ви б добре знали будівлю костелу святого Олександра. Тому що до 1909 року це був єдиний католицький храм в місті. Історія собору почалась в далекому 1815 році. В період правління Олександра І відносини між владою Російської імперії та Римо-католицькою […]
Костел святого Олександра

Можливо ви пропустили?