All for Joomla All for Webmasters

Історія розкішного будинку з буремною долею

dom_sirotkina_1.jpg

У Києві доволі часто трапляються гучні скандали, пов’язані з будівельними аферами. Проте, не потрібно думати, що це ознака виключно сучасного світу. На початку XX століття все місто уважно слідкувало за перипетіями будівництва прибуткового будинку Сироткіна.

Будинок Сироткіна, 1902 рік
Будинок Сироткіна, 1902 рік

Але почнемо з самого початку.
У 1899 році ділянку землі на розі вулиць Володимирська та Прорізна придбав Микола Григорович-Барський, а пізніше подарував її своєму сину Павлу. Той займався продажем зброї. Петро Миколайович мав амбіційним задум. Він хотів створити в Києві найвищу будівлю, і ділянка землі у середмісті підходила для реалізації мети.
Для проведення будівельних робіт були запрошені архітектор Карл Шиман та інженер Олександр Гілевич. Будівництво почалось у 1900 році. Проте, як виявилось, Григорович-Барський дещо переоцінив свої фінансові можливості. Для того, щоб продовжувати роботи йому довелось взяти чимало кредитів. Під заставу майбутнього будинку йому виділили кошти кредитна спілка, генерал Віктор Саранчов та купець Олександр Сироткін.
Місцева преса уважно слідкувала за створенням найвищої будівлі. У серпні 1900 році у газеті «Киянин» з’явилось повідомлення про те, що будівництво коробки будинку вже завершується, кошторис робіт на той час становив 300 000 рублів. А сам Григорович-Барський почав переговори з орендаторами.

Будинок Сироткіна
Проте дуже скоро у замовника закінчились гроші. Будинок викупив один з кредиторів Павла Миколайовича Олександр Сироткін. Це був купець 2-ї гільдії. На той час він володів свічковим заводом на Подолі. Новий володар завершив будівництво, оплатив зовнішнє та внутрішнє оздоблення. Будинок дійсно був надзвичайним. Він мав 6 поверхів. Це була одна з перших будівель в Києві з паровим опаленням та ліфтом.

Будинок Сироткіна
Але на цьому історія не закінчується. В 1902 році Сироткін вирішив у дворі збудувати флігель. Роботи він доручив вже відомому Карлу Шиману, який будував основний будинок. Під час проведення робіт, через просідання старої протипожежної стіни у новобудові з’явились тріщини. Їх помітила інспекційна комісія. Провівши розслідування, було виявлено, що Карл Шиман не мав права керувати будівельними роботами, оскільки не мав свідоцтва техніка-будівельника. За документами, будівництвом керував Олександр Гілевич. Проте його контроль був суто фіктивним, оскільки на майданчику він ніколи не з’являвся. Навіть більше, виявилось, що Шиман не вперше прикривається ім’ям колег. Нікого не покарали, але молодший інженер губернського будівельного відділення Костянтин Строковський був назначений контролювати хід робіт. А сам Шиман згодом заснував власне архітектурне бюро, де використовував прибутковий будинок Сироткіна як свою рекламу.

Будинок Сироткіна
Як же склалась доля самої будівлі? Вона була так само буремна та мінлива, як і процес будівництва. Спершу там було декілька розкішних квартир, окремі умебльовані кімнати, декілька магазинів, аптека. В 1906 році відкрилась кондитерська «Маркіза». Про неї в романі «Молода гвардія» згадує Володимир Булгаков.
В 1910 році помер Олександр Сироткін. Будинок перейшов до його вдови. А в 1917 році після приходу більшовиків він перестав бути приватною власністю, натомість був націоналізований. Замість кафе «Маркіза» з’явився ресторан «Спартак».

Вул. Володимирська, 1946 рік
Вул. Володимирська, 1946 рік

В кінці 1940-х в будівлі почав працювати перший в Києві бар «Коктейль-Холл». Проте коктейлі там наливали недовго. Вже в 50-х роках він перетворився в ресторан «Чайка». А коли почався рух міст-побратимів, «Чайка» змінила свою назву і стала «Лейпцигом» на честь однойменний міста-побратима Києва. Там подавали страви німецької кухні.

Ресторан "Лейпциг"
Ресторан “Лейпциг”

А що сталось із розкішними квартирами? Вони поступово руйнувались без належного догляду. І в 1985 році всіх мешканців відселили для капітального ремонту приміщень. Як виявилось. Виселили назавжди. Ремонт довго не починався. Будинок стояв закинутий. В 1992 році там сталась пожежа, що знищила вишукані інтер’єри.
Нарешті в 1997-1999 році почалась довгоочікувана реконструкція. Будинок пофарбували, відновили кутову башту.


У 2004 ділянка землі разом з будинком була продана підприємству «Гранд Плаза» корпорації «Gelegen Inc.» (США). Нові власники планували створити розкішний готель «Лейпциг» на 209 кімнат. У 2009 році будинок був проданий ще раз, він перейшов у власність компанії “ISTIL Real Estate”.Там все ще повинен був бути готель на 173 номери. Причому була укладена угода з компанією Marriott International про управління готелем, який би мав назву Renaissance Kiev Hotel. Проте у 2016 році реконструкція будівлі була заморожена через фінансові складнощі у власників.

Автор: Марина Пєтушкова 

для ІНФОЛАЙФ

інші статті автора

Присылайте нам интересные фотографии, происшествия, дтп, афиши, проблемы с ЖКХ, а так же рекламные предложения на почту: kievinform.com@gmail.com Сделаем наш город лучше вместе!
Top