All for Joomla All for Webmasters

Федір Мерінг: справжній володар Банкової

-Меринга1.jpg

Які в вас асоціації викликає фраза «Володар Банкової»? Скоріш за все, під цим званням ви уявите собі представника влади. Однак, у XVIII сторіччі, одна людина фактично володіла майже всіма земельними ділянками, що знаходяться на вулиці Банковій. І це був не політик, не громадський діяч, а лікар.

В 1822 році в Саксонії в родині лікаря Мерінга народився хлопчик, якого назвали Фрідріхом. Він пішов по стопах батька і теж став лікарем. Юнак закінчив гімназію у Дрездені. А пізніше Лейпцизький університет. У 1845 році він отримав доктора медицини та хірургії, а також диплом акушера.

Фрідріх Мерінг

Фрідріх Мерінг

Причини, що змусили його покинути батьківщину точно не відомі. За однією з версій, це була сильна повінь в 1843 році, що добряче вдарила по багатьох саксонських сім’ям. Тим не менш, в кінці 1845 року Фрідріх Мерінг приїхав на Полтавщину в маєток графа Сперанського. Проте, річ у тому, що іноземні ступені та дипломи не визнавались в Російській імперії. Тому Фрідріх, або в той час уже Федір, почав готуватись до екзамену. Ступінь лікаря першого класу він отримав в Києві на медичному факультеті університету Святого Володимира. А для того, щоб отримати звання доктора медицини, він готувався до поїздки до Санкт-Петербурга.
Саме там Мерінг познайомився з хірургом та педагогом Миколою Пироговим. Це була дружба довжиною в життя. Наставник повірив в молодого лікаря та рекомендував його до київського університету. Поки рішення не було прийнято, Федір працював на Чернігівщині в Качановці. Це був маєток Григорія Тарновського. Робота дала йому змогу завести корисні зв’язки у вищому світі. Там Мерінг прийняв присягу на вірність Російській імперії та знайшов дружину із відомого дворянського роду Іваненко.

Медична кар’єра швидко йшла в гору. В 1851 році Мерінг публічно захистив дисертацію. В 1853 він повернувся до Києва працювати на посаді помічника професора в університеті святого Володимира. В січні 1856 року лікар їде у відрядження в місця розташування Південної армії для боротьби з епідемією тифу. Пізніше за це він отримав орден св. Анни III ступеня.

Видатний педагог

В тому ж році Федір був обраний членом-кореспондентом Турецького медичного товариства в Константинополі. Після повернення вже професор Мерінг медичного факультету керує кафедрою патології та хірургії факультетської терапевтичної клініки. Він відповідально ставився до нових обов’язків і намагався поліпшити роботу клініки. Коли зазнав невдачі – подав рапорт про звільнення. Тоді ж його нагородили орденом св. Станіслава 2 ступеню.
В якості педагога він викладав такі дисципліни: терапія, гігієна, загальна фізіологія, історія медицини. Деякі курси лекція Мерінг видав самотужки як навчальні посібники.В 1864 році Федір отримує посаду голови кафедри факультетської терапії. В перший же рік він в чотири рази збільшує кількість ліжок в клініці до 75. Щодень лікар в присутності студентів оглядав хворих. Пізніше учні доглядали кожен за своїм пацієнтом і звітували про їх стан та лікування. Федір Мерінг був суворим, проте демократичним вчителем. Разом з іншими педагогами на початку кожного навчального року він організовував «Клінічне свято». В ординаторських спілкувались вчителі різних рангів та студенти. Ця традиція тривала 50 років.

Улюблений лікар киян

Що стосується медичної практики, то Мерінг скоро став найвідомішим лікарем Києва. Цьому сприяло декілька факторів. По-перше, він лікував хворих з будь-яким достатком, часто виїжджав безкоштовно. Серед його пацієнтів були представники всіх верств населення і національностей Києва. Федір керувався не шаблонними рішеннями, а знаходив індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Він лікував не хворобу, а людину. Вважав, що велику роль відіграє психологічний стан людини. Кияни любили свого лікаря.
Він консультував в Єврейській лікарні на Лук’янівці (сьогодні Київська обласна клінічна лікарня №1), що відкрилась в 1862 році. Також працював в Кирилівських закладах, в лікарні під управлінням Червоного Хреста.

Каток для містян

Каток для містян на території маєтку Мерінга

Згідно зі спогадами Сергія Вітте, Мерінга в Києві знав кожен пес. Він їздив у фаетоні з балдахіном на двох старих конях. До речі, завдяки своєму значному медичному досвіду, саме Федір Мерінг першим поставив діагноз інфаркту міокарда ще при житті хворого. Раніше хворобу виявляв лише патологоанатом.

Найзаможніший лікар Російської імперії

Як же лікарю, нехай і відомому, вдалось стати настільки великим землевласником?З зарплатнею 3500 рублів на рік, Мерінг був найбагатшим лікарем в імперії з міліонним капіталом. Серед пацієнтів Мерінга було багато євреїв. Він їх безкоштовно лікував, а ті, в якості подяки йому першому розказували про найвигідніші угоди у сфері нерухомості. Вони завжди були в курсі, хто що продає в місті та по якій ціні. Завдяки цій інформації Федір Мерінг скуповував землі, будинки, а потів перепродавав їх по вищій ціні. В результаті йому вдалось не лише заробити капітал, але й стати володарем багатьох ділянок землі на вулиці Банковій, Лютеранській, Інститутській, Хрещатику.

Банкова

Банкова

Купувати нерухомість лікар почав одразу ж після переїзду до Києва. Спершу він придбав невеликий маєток в аптекаря Ейсмана, пізніше дерев’яний будинок і 508 саженей землі (1 кв. сажень = 4.5 кв. м) у таємного радника графа Януша Ільїнського.
Проте найбільша угода була укладена в 1871 році. Федір Мерінг придбав у петербурзького обер-поліцмейстера Трєпова ділянку прощею 22 кв. сажені за 121 тис. рублів між вулицями Інститутська, Хрещатик і Шовковична.
Лікар взяв на себе деякі витрати у зв’язку з проведенням вулиці Банкової через куплену ділянку. Таким чином він розбив її на невеличкі частини і почав забудовувати. З міською Радою він уклав угоду на спільне проведення робіт по доброустрію Банкової вулиці. Побудовані будинки успішно здавав у найм. Проте лікар не забував про себе. Він з родиною мешкав у справжньому патріархальному маєтку в центрі міста. На території були купальні, парк, город.

Маєток Мерінга

Маєток Мерінга

Пізніше Мерінг придбав всі ділянки, що знаходились з лівої сторони Хрещатика біля його маєтку. Був розбитий Мерінговський сад з алеями, оранжереями, ставком. До речі, зимою ставок замерзав і там влаштовувалась безкоштовна ковзанка для містян.
20 жовтня 1887 року в університеті святого Володимира з’явилась об’ява про смерть Федора Мерінга. Він помер через важку та затяжну хворобу, так звану «слонову ногу», або сучасною мовою елефантіаз. Попрощатись з лікарем вийшло близько ста тисяч людей, що на той час складало більш ніж половину мешканців міста. Відспівування проводилось при участі православного священика, лютеранського пастора та равина. Він був похований на Аскольдовій могилі. Поховання було знищене під час більшовицького режиму.

Автор: Марина Пєтушкова 

для ІНФОЛАЙФ

інші статті автора

Присылайте нам интересные фотографии, происшествия, дтп, афиши, проблемы с ЖКХ, а так же рекламные предложения на почту: kievinform.com@gmail.com Сделаем наш город лучше вместе!
Top