Саме так називав художницю київський поет Бенедикт Лішвіць. Витончена інтелектуалка, що володіла кількома мовами, подорожувала всім світом та спілкувалась у колі найвизначніших митців свого часу: Пікассо, Браком, Леже, Аполлінером, Соффічі, Марінетті. Вона була мостом між світом українського й російського авангарду та новітнім мистецтвом Західної Європи. Привезла кубофутуризм до України, навчила Пікассо користуватись яскравими барвами, реформувала світову сценографію і поєднала авангардне мистецтво з народними українськими вишивками.
Народилась Олександра 18 січня 1882 року в місті Білосток. Незабаром вона переїхала до Києва. Закінчила Ольгінську гімназію, пройшла навчання в Київському художньому училищі. Далі було заміжжя. Саме під прізвищем чоловіка вона й стала відомою.
Молоде подружжя оселилось на вулиці Богдана Хмельницького, 27. Ця адреса стала культовою у мистецькому світі Києва.
Пізніше Олександра поїхала до Парижу по нові враження. Вона їх отримала. У французській столиці Екстер познайомилась з Аполлінером та Пікассо.
Творам художниці притаманне поєднання кубізму та українського народного мистецтва.
До картин Екстер поставились неоднозначно, це було дещо принципово нове. Але згодом твори Олександри стали відомими, отримали комерційний успіх.
У своїй київській студії вона проводила уроки для дітей.
Сучасні театральні діячі можливо не здогадуються, що актуальним нині лаконічним оформленням сцени вони забов`язанні саме Олександрі Екстер. Вона почала обігрувати не всю сцену, а лише підлогу.
Київська студія Києва стала осередком сучасного культурного життя столиці. Там збирались письменники і поети, музиканти, танцюристи.
Олександра жила активним творчим життям. Її виставки проводились по всій Європі, вона іллюструвала книжки, створювала декорації та костюми для вистав, проводила уроки.
Перед другою світовою війною художниця остаточно емігрувала до Парижу. Померла королева авангарду в 1949 в Фонтен-о-Роз.
Автор: Марина Пєтушкова
для Київ Інформ
